Пряшів, 9. 2. 2021 р.

Кінцьом 2020-го року Округлый стіл Русинів Словеньска (ОСРС) у співпраці з Русиньсков обродов на Словеньску (РОС) спустив інформачну кампань з назвов Сьме Русины. Ку тій актівности приєднали ся і партнерьскы русиньскы орґанізації з Польщі, Чеськой републікы, Хорватії, Сербії, Мадярьска ці Румунії.

На Словакії кампань перешла до другой части. Їй орґанізаторы апелують, жебы Русины на свою народность не забыли при ближачім ся списованю жытелів.

Сьме Русины, не забудь

Од кінця новембра минувшого року люди в просторі інтернетовых сайтів, соціалных сіті але і посередництвом білбордів могли стрічати ся з кампаньов Сьме Русины. В рамках ньой орґанізаторы кампані векшынов приближовали вызначны особности, котры мали русиньске походжіня, но поступно зачали представльовати і сучасну ґенерацію, котра ся ку русиньскій народности і русиньскому языку гордо голосить.

В тых днях кампань перешла до другой фазы, прямо заміряній на списованя жытелів, котре буде на Словакії проходити в днях 15-го фебруара аж 31-го марца 2021-го року. Ку геслу кампані Сьме Русины прибыли слова „не забудь“ або „і будеме“.

Русиньскы орґанізації апелують на то, жебы ся люди в тім електронічнім списованю гордо приголосили ку русиньскій народности і ку русиньскому материньскому языку.

Покля ся в першій части кампані представльовали скоріше історічны особности, в другій части Русины представлюють сучасників, котры на Словакії суть знамы з різных областей културно-общественного жывота, і котры ся голосять ку свому русиньскому походжіню, припадно мають ку Русинам близко.

Окрім Іваны Брілловой, русиньской співачкы знамой і вдяка проґраму Zem spieva (Земля співать) а Володиміра Чемы, русинського актора і модератора, котры суть головныма тварями і в рамках білбордовой кампані, Русинів при списованю підтримують і далшы знамы мена. Посередництвом розговорів ці відео візіток до кампані запоїли ся і музикант Андрій Кандрач, писателька Андреа Римова, модераторка Ленка Чвірікова-Гырядєльова, актор Мартін Мнягончак, співак і редактор русиньского высыланя Штефан Штець, фаховець на самосправы Михал Калиняк, ґрекокатолицькый єпіскоп єпархії в Пармі владыка Мілан Лах, але і много далшых.

Списованя є важным

Орґанізаторы кампані підкреслюють, же списованя жытелів є каждых десять років важным історічным пунктом. Подля резултатів штат наставлює різны політікы, наприклад і меншынову, котра ся проявлює в аплікації меншыновых і языковых прав.

Русины перед 30-ма роками мали першый раз можность по довгых десятках років знова приголосити ся ку своїй народности. В трьох по собі слідуючіх списованях русиньска меншына росла. Є важным, жебы русиньска комуніта і тотраз вказала, же народностны права, котры русиньскый возродный рух выбойовав по 1989-ім році, мають смысел, же на Словакії є тота комуніта жыва.

Приголошіня ся ку русиньскій народности не має вплив лем на підпору русиньской културы в рамках дотачных схем, але і на много далшых областей.

Од того, кілько людей собі запише русиньску народность і русиньскый материньскый язык, залежыть і чісло сел, в котрых можеме апліковати свої меншыновы і языковы права, што найвеце видіти при двоязычных означінях. Так само є то важным крітерійом при тім, яку часову дотацію дістануть Русины в народностнім высыланю RTVS, як будуть підтримованы, і як будуть годны фунґовати їх професіоналны інштітуції, котры собі роками выбудовали і меджі котрыма мож спомянути Театер Александра Духновіча, ПУЛС, Інштітут русиньского языка і културы ПУ ці СНМ – Музей русиньской културы. Без того, жебы ся люди голосили ку свому русиньскому походжіню і языку, лем тяжко буде ся дати будовати русиньске школство, што тота народностна комуніта на Словакії бере за найважнішу проблему, бо без школства ся тяжко буде выховльовати далша ґенерація.

В непосліднім ряді ся в кампані припоминать і то, жебы тоты Русины, котры суть віруючіма, приголосили ся і ку своїй церькви, ці уж ґрекокатолицькій або православній. Покля в списованю не вкажуть, же належать то тых церьквей, тяжко ся пізніше буде апеловати на церьковны штруктуры, жебы в русиньскім языку старали ся о їх духовны потребы.

Не бійме ся, будьме горды

Орґанізаторы кампані апелують і на то, жебы ся люди не бояли голосити ся ку своїй народности і материньскому языку, бо то не зарпичінює жадны далшы аміністратівны процесы.

І кедь многы перед 1989-ым роком, коли была русиньска народность заказана, або і по зміні політічного режіму зо звыку собі або своїм дітям записовали в урядных документах словацьку або іншу народность, в списованю ся можуть приголосити ку свому русиньскому походжіню. Тото приголошіня не выжадує жадны адміністратівны зміны, даны ся по выповніню формуларя анонімізують, значіть, не выходять з того жадны повинности, выгоды ці невыгоды.

Підкреслюєме споминану анонімізацію даных і з той причіны, жебы люди не підлягли даякым дезінформачным кампаням і не одрадило їх то списати ся.

ОСРС і РОС як головны орґанізаторы кампані позывають людей ку списованю, жебы сьме з гордостьов декларовали своє русиньске походжіня, жебы сьме ся приголосили ку тому найціннішому, што сьме дістали од своїх предків – ку своїй народности, языку, восточному обряду – значіть ку нашій русиньскій ідентіті.

Петро Медвідь, говорця ОСРС

Веце інфо:

Офіціалный сайт ОСРС: www.okruhly-stol.sk,

Facebook: https://www.facebook.com/OkruhlyStolRusinovSlovenska

Кампань: www.sme-rusini.sk